БІОТОП

Гриби: поле

Поле — це відкриті простори поза лісом: краї ріллі, перелоги, узбіччя, околиці й городи. Як і на лузі, тут немає дерев, тож головні мешканці — сапротрофи, що живляться багатим, нерідко удобреним ґрунтом.

Польові гриби часто великі й помітні: їх видно здалеку серед низької трави чи стерні. Серед них чимало смачних їстівних видів, проте поле — місце підвищеної обережності: близькість доріг, полів з агрохімією та схожість на отруйних двійників вимагають уваги.

11 видів у базі.

Особливості біотопу

Ґрунти полів багаті на азот, особливо там, де колись паслася худоба або вносили органіку. Це ідеальне середовище для печериць і грибів-парасольок. Гриби тут залежать не від дерев, а від вологи й тепла, тому з'являються хвилями після дощів — від пізньої весни до осені.

Важливий нюанс: гриби — природні накопичувачі важких металів. Біля автотрас, промзон і оброблених полів збирати не варто, навіть якщо вид їстівний.

Хто тут росте

1. Печериця польова (Agaricus arvensis): Велика біла печериця з анісовим запахом, класика відкритих просторів.

2. Гриб-парасолька (Macrolepiota procera): Любить сонячні узбіччя й перелоги.

3. Дощовик гігантський (Calvatia gigantea): Величезна біла куля, що виростає просто посеред поля.

4. Гнойовик білий (Coprinus comatus): Росте на удобреному ґрунті узбіч і пустирів; їстівний лише молодим.

Питання та відповіді

Чому не можна збирати гриби біля доріг і полів з агрохімією?

Гриби вбирають із ґрунту й повітря важкі метали, пестициди й вихлопні забруднення, концентруючи їх у плодовому тілі. Навіть бездоганний на вигляд їстівний гриб біля траси чи обробленого поля може бути небезпечним. Орієнтир — збирати не ближче кількох сотень метрів від доріг і не на самих агрополях.

Гнойовик білий — їстівний чи отруйний?

Молодий гнойовик білий (Coprinus comatus) із щільною білою м'якоттю — добрий їстівний гриб. Але він дуже швидко «розпливається»: за кілька годин пластинки чорніють і перетворюються на чорнильну рідину (автоліз). Такий гриб уже не їдять. Тож збирають лише молоді екземпляри й готують одразу.

Джерела

1.Зерова М.Я. та ін.. Визначник грибів України. 1979
2.Roger Phillips. Mushrooms (Roger Phillips)
3.David Arora. Mushrooms Demystified
4.Index Fungorum