Боровик жонкилієвийNeoboletus junquilleus
Перевірено експертомПаспорт
- Їстівність
- Їстівний
- Сезон
- Черв. — Вер.
- Гіменофор
- Трубчастий
- Колір шапки
- Жовтий
- Розмір
- Великий (понад 15 см)
- Запах
- Приємний
- Перевірено
- Так ✓
Швидкі відповіді
Де шукати?
Листяний ліс
Коли з'являється?
Черв. — Вер.
Активні місяці: Червень, Липень, Серпень, Вересень.
Як впізнати? Три ознаки
- Колір шапки: Жовтий, Оранжевий
- Форма шапки: Опукла
- Запах: Приємний
Опис
Боровик жовтий (Neoboletus junquilleus, синоніми — Boletus junquilleus, Neoboletus xanthopus) — рідкісний болетовий гриб південноєвропейського поширення. Близький родич гарячо-жовтого Neoboletus luridiformis, але з характерно жовтим (а не червоним) забарвленням ніжки і пор. Назву «жовтий» отримав за насичено-жовте забарвлення усіх частин — капелюшка, ніжки, м'якуша.
В Україні зустрічається дуже рідко — переважно у дубових і дубово-букових лісах Закарпаття, Прикарпаття, гірського Криму. Утворює мікоризу з дубом і буком на вапнякових ґрунтах. У північних областях і степу не росте. Через рідкість потенційно охоронний вид, хоча у Червоній книзі України офіційно не значиться (на відміну від кількох інших Butyriboletus).
Їстівність — добра, гриб 2 категорії. М'якуш жовтий, на розрізі швидко синіє (типова реакція для Neoboletus). При тепловій обробці синій колір зникає, гриб стає звичайного жовто-коричневого відтінку, з приємним грибним смаком. Перед готуванням варто проварити 10–15 хв і злити перший відвар (стандартна обережність для всіх синіючих болетових). Гарно смажиться, тушкується, маринується.
Шапка
Капелюшок 6–15 см, у молодих грибів напівкулястий, потім подушкоподібний. Колір яскраво-жовтий до охряно-жовтого, у дозрілих із червонуватим відтінком в центрі. Поверхня матова, у вологу погоду злегка липка, у суху — суха і ледь шорстка.
Гіменофор
Гіменофор трубчастий, з невеликою виїмкою біля ніжки. Молодий — жовтий, у дозрілих оливково-жовтий. Пори дрібні, округлі, ЖОВТІ (це відрізняє від родича Neoboletus luridiformis, де пори червоні). При натисканні швидко синіють.
Ніжка
Ніжка 6–14 см заввишки, 2–4 см завтовшки, бульбоподібна або злегка булавоподібна. Колір яскраво-жовтий, з тонкими червонуватими крапками і смужками, але БЕЗ суцільної червоної сітки (на відміну від N. luridiformis). При натисканні синіє.
М'якоть
М'якуш яскраво-жовтий, у молодих щільний. На розрізі ШВИДКО і СИЛЬНО синіє — характерна реакція роду Neoboletus. Через 5–10 хв стабілізується до сіро-синього. Це нормально, не отруйність.
Запах
Запах приємний, грибний, без виразних нот. Смак м'який, ніжний, з ноткою горіха.
Двійники
Близькі види
Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.
Білий гриб
Boletus edulis
Білий гриб березовий
Boletus betulicola
Білий гриб дубовий
Boletus reticulatus
Білий гриб сосновий
Boletus pinophilus
Польський гриб
Boletus badius
Перцевий гриб
Chalciporus piperatus
Підберезник
Leccinum scabrum
Підберезник болотяний
Leccinum holopus
Часті запитання
Чи безпечно, що сильно синіє?
Так. Сильне посиніння на розрізі — характерна риса роду Neoboletus, не ознака отруйності. При тепловій обробці колір зникає повністю. Перед готуванням бажано проварити 10–15 хв і злити відвар — це стандартна обережність для всіх Neoboletus.
Чи можна сплутати з диявольським грибом?
Так, потенційно. У диявольського гриба (Rubroboletus satanas) теж капелюшок і м'якуш синіють. Відмінність: у диявольського пори червоні (як у Neoboletus luridiformis), у нашого жовтого боровика — пори жовті. Капелюшок диявольського блідо-сірий, у жовтого — яскраво-жовтий. Завжди перевіряти колір пор.
Де шукати в Україні?
Дубові і дубово-букові ліси Закарпаття, Прикарпаття, гірського Криму. Любить вапнякові ґрунти, теплі узлісся, південні схили. У північних областях, чистих хвойних борах і степу не зустрічається.
Коли плодоносить?
Червень — вересень, з піком у липні-серпні. Любить теплі і помірно-вологі літні дні після затяжних дощів. У дуже посушливі роки рідкісний.
З якими деревами утворює мікоризу?
Переважно з дубом (Quercus robur, Q. petraea) і буком (Fagus sylvatica). Іноді з каштаном у Закарпатті. У хвойних лісах не зустрічається — це південний широколистяний вид.
Як готувати?
Очистити, нарізати скибочками. Проварити 10–15 хв у солоній воді, злити перший відвар (для зменшення інтенсивності синіння у каструлі). Тоді смажити з цибулею і маслом, тушкувати у вершках, маринувати. Сушити можна, але через водянисту м'якоть результат середній.
Чому рідкісний?
Вузька екологічна ніша (вапнякові ґрунти, теплі дубові ліси), невелика кількість плодових тіл щорічно, чутливість до зміни клімату. У північній Європі майже не зустрічається — це переважно південноєвропейський вид з межею ареалу в Карпатах і Закарпатті.
Боровик жонкилієвий їстівний чи отруйний?
Боровик жонкилієвий: трубчастий чи пластинчастий?
Яка шапка у боровика жонкилієвого?
Яка ніжка у боровика жонкилієвого?
Який запах і смак у боровика жонкилієвого?
Джерела
- [1]Вікіпедія (українська)
- [2]Mushrooms Demystified, David Arora
- [3]Mushrooms (Roger Phillips), Roger Phillips
- [4]Визначник грибів України, Зерова М.Я. та ін. (1979)
- [5]iNaturalist Ukraine
- [6]Species Fungorum
- [7]Index Fungorum
- [8]GBIF
- [9]MycoBank Database
- [10]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)