Гомф булавоподібний чи Лисичка чорна

Плодове тіло лійкоподібне або лопатевидне, 4-15 см заввишки і шириною, з нерівним хвилястим або глибоко-розсіченим краєм. Часто росте групами зрослих між собою «вух» на спільній основі. Колір верхньої частини: молоді — фіолетово-ліловий, з віком — пурпурово-коричневий до бурого; центр темніший, край світліший. Поверхня гладенька, у вологу погоду слабо лискуча, у суху — матова.

Плодове тіло воронкоподібне або трубчасте, 3–10 см заввишки і 2–6 см у діаметрі, без чіткого розмежування шапки і ніжки. Зовнішня (верхня) поверхня темно-сіра або чорнувато-бура, злегка лускувата. Край хвилястий або нерівно-лопатевий.

Гіменофор не пластинчастий, не трубчастий — це складки-зморшки, низхідні на «ніжку», нерівні, розгалужені, тупі (як у лисичок але грубіші). Колір фіолетово-ліловий до пурпурно-коричневого, світліший за верхню частину шапки. Споровий порошок жовтувато-вохристий.

Гіменофор на зовнішній поверхні плодового тіла — гладкий або злегка зморшкуватий, без справжніх пластинок або псевдопластинок. Забарвлення сіре або сизувате, пилуватий наліт від спор. Ця ознака відрізняє від гіменофору справжніх лисичок.

Окремої ніжки нема — плодове тіло цільне, лійкоподібне. Нижня частина переходить у звужену стерильну основу, висотою 2-5 см, кольору гіменофора або трохи світліша.

Ніжки у класичному сенсі немає — плодове тіло являє собою суцільний конус-трубку. Нижня частина звужена, порожниста всередині, вся конструкція наскрізно відкрита зверху донизу. Колір сіруватий або буро-чорний.

м'якуш білуватий до жовтуватого, у молодих — пружний, у старих — волокнистий. На зрізі кольору не змінює. Має приємний м'який смак.

М'якоть дуже тонка, крихка, сіра або чорнувата. Смак ніжний, приємний, злегка горіховий. При сушінні концентрується, набуваючи насиченого інтенсивного смаку, схожого на трюфель.

Слабкий приємний грибний запах, інколи з фруктовим відтінком. Смак м'який, без різких ознак.

Запах ненав'язливий, приємний, злегка квітково-лісовий у свіжих грибів. При сушінні аромат різко посилюється і набуває глибокого, землистого, трюфелеподібного характеру. Саме це робить сушену лисичку чорну цінним кулінарним інгредієнтом.