Як відрізнити хрящ-молочник гірчак від хряща-молочника неїстівного

Шапка 3-10 см, спочатку опукла з невеликим горбочком у центрі, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром. Колір червоно-коричневий, рудий, цегляно-рудий, у молодих темніший, у старих — світліший і бляклий. Поверхня суха, матова, у вологу погоду злегка липка. Край шапки рівний, у молодих підвернутий донизу.

Шапка 6-15 (до 20) см — великий молочник. Спочатку опукла, потім розпростерта і з прогнутим центром, у дорослих часто з невеликим горбочком. Колір бежево-коричневий, тілесно-охряний, бурувато-сірий, з віком тьмяніє. Поверхня суха, тонко-зерниста або борошниста, без виражених концентричних зон.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні. Колір білуватий до кремового, з віком набуває рудого відтінку, як і шапка. При пошкодженні виділяють біле молочко. Споровий порошок кремовий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-кремовий до кремово-вохряного, з віком темнішає. При пошкодженні виділяють водянисте, прозоро-біле або сироваткове молочко в малій кількості — це особлива риса виду, не густе і не рясне.

Ніжка 4-8 см заввишки, 0,7-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих часто порожниста. Колір як у шапки або трохи світліший. Поверхня суха, гладка, без кільця і без вольви, в основі часто з білуватим пушком.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір як у шапки або трохи світліший — бежевий, тілесний. Поверхня суха, тонко-волокниста, без кільця і вольви.

М'якоть білувата або з рожевим відтінком, щільна в шапці, волокниста в ніжці. При пошкодженні виділяє рясне біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору й не жовтіє. Це важлива діагностична ознака — біле і стабільне молочко.

М'якоть блідо-кремова, водяниста, тонка для такого великого гриба, при підсиханні стає крихкою. Молочко водянисто-сироваткове, в малій кількості, на повітрі не змінює кольору. На зрізі м'якоть не темніє виразно.

Запах слабкий, ледь смолистий, без характерних нот. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гострий, перцевий. Це найкраща діагностика: лизнули — і відчули різке пекуче відчуття на язиці.

Дуже сильний характерний запах сухої трави, цикорію, паленого цукру або навіть кленового сиропу — особливо виразний при підсиханні. Це найхарактерніша діагностична ознака. Парадокс: запах привабливий, але це сигнал ризику, не «їстівності». Смак сирої м'якоті — гіркуватий з ледь пекучим присмаком.