Як відрізнити хрящ-молочник камфорний від хряща-молочника неїстівного

Шапка 2-5 см, спочатку опукла з невеликим горбочком у центрі, потім розпростерта і з прогнутим центром, у дорослих іноді з ледь помітним умбоном. Колір каштаново-коричневий, бордово-коричневий, темно-червоний, з віком тьмяніє до іржаво-коричневого. Поверхня суха, тонко-зморшкувата, у вологу погоду злегка липка.

Шапка 6-15 (до 20) см — великий молочник. Спочатку опукла, потім розпростерта і з прогнутим центром, у дорослих часто з невеликим горбочком. Колір бежево-коричневий, тілесно-охряний, бурувато-сірий, з віком тьмяніє. Поверхня суха, тонко-зерниста або борошниста, без виражених концентричних зон.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір такий самий, як шапка, або трохи світліший — червонясто-коричневий. При пошкодженні виділяють водянисте біле молочко. Споровий порошок кремовий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-кремовий до кремово-вохряного, з віком темнішає. При пошкодженні виділяють водянисте, прозоро-біле або сироваткове молочко в малій кількості — це особлива риса виду, не густе і не рясне.

Ніжка 3-6 см заввишки, 0,3-0,7 см у товщину, тонка, циліндрична, часто звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір як у шапки — каштановий або трохи світліший. Поверхня гладка, без кільця і вольви.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір як у шапки або трохи світліший — бежевий, тілесний. Поверхня суха, тонко-волокниста, без кільця і вольви.

М'якоть тонка, ніжна, червонясто-коричнева, не змінює кольору на зрізі. Молочко водянисте, прозоро-біле, в невеликій кількості, при висиханні не жовтіє. У сухому вигляді гриб майже не зморщується.

М'якоть блідо-кремова, водяниста, тонка для такого великого гриба, при підсиханні стає крихкою. Молочко водянисто-сироваткове, в малій кількості, на повітрі не змінює кольору. На зрізі м'якоть не темніє виразно.

Виразний запах сухого цикорію, паленого цукру або карамелі — з'являється переважно при підсиханні. У свіжому вигляді запах слабкий. Це найхарактерніша діагностична ознака виду. Смак м'якоті — м'який, ледь солодкуватий, без пекучості.

Дуже сильний характерний запах сухої трави, цикорію, паленого цукру або навіть кленового сиропу — особливо виразний при підсиханні. Це найхарактерніша діагностична ознака. Парадокс: запах привабливий, але це сигнал ризику, не «їстівності». Смак сирої м'якоті — гіркуватий з ледь пекучим присмаком.