Хрящ-молочник липкий чи Хрящ-молочник оливково-чорний

Шапка 4-10 см, спочатку опукла з підвернутим краєм, потім розпростерта і з прогнутим центром. Колір сірувато-оливковий, оливково-коричневий, з темнішими концентричними зонами або плямами. Поверхня дуже липка, слизька у вологу погоду — це найхарактерніша ознака. У суху погоду — лоснита, гладка. Край шапки рівний, у молодих злегка підвернутий.

Шапка 6-15 (до 20) см — великий і м'ясистий молочник. Спочатку опукла з підвернутим пухнастим краєм, потім розпростерта і нарешті воронкоподібна з прогнутим центром. Колір темно-оливковий, оливково-чорний, бурувато-чорний, у молодих з жовто-зеленим відтінком, у старих майже чорний. Поверхня у вологу погоду сильно липка, слизька, у суху — лоснита, з концентричними темнішими зонами. Край шапки густо опушений у молодих.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні. Колір білуватий до кремово-сірого, при пошкодженні виділяють біле молочко, місця пошкоджень сіріють або зеленіють. Споровий порошок кремовий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-жовтий до кремового, з віком набуває темно-оливкового відтінку. При пошкодженні темніють до бурого або чорного — це характерна реакція. Виділяють біле молочко. Споровий порошок кремовий.

Ніжка 3-6 см заввишки, 1-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — сіро-оливковий або кремово-сірий. Поверхня також злегка липка у вологу погоду, без кільця і вольви.

Ніжка 3-8 см заввишки, 1-3 см у товщину, циліндрична або потовщена донизу, щільна в молодих, у дорослих часто з порожнинами. Колір блідіший за шапку — оливково-жовтий до бруднувато-оливкового, часто з характерними темними «сцеробулами» (вдавленими ямочками). Поверхня також липка у вологу погоду, без кільця і вольви.

М'якоть білувата до сірувато-зеленої, щільна, не водяниста. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі поступово сіріє або зеленіє, а на пластинках залишає темно-сірі плями. На зрізі сама м'якоть теж поступово сіріє.

М'якоть білувата до жовтуватої, щільна, на зрізі поступово темніє до сіро-коричневого. При пошкодженні рясно виділяє біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору, але залишає темні плями на тканинах гриба. Реакція з лугами (KOH) — фіолетово-чорна, що теж є діагностичною ознакою.

Запах слабкий, нейтральний, ледь смолистий. У старих екземплярів може з'являтись запах плісняви. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гострий, перцевий. Сирим не пробувати.

Запах слабкий, нейтральний, ледь смолистий. Старі екземпляри можуть пахнути брудно, землисто. Смак сирої м'якоті і молочка — дуже пекучий, гіркий, гострий. Сирим не пробувати.