Як відрізнити хрящ-молочник запашний від хряща-молочника неїстівного

Шапка 6-15 (до 20) см — великий молочник. Спочатку опукла, потім розпростерта і з прогнутим центром, у дорослих часто з невеликим горбочком. Колір бежево-коричневий, тілесно-охряний, бурувато-сірий, з віком тьмяніє. Поверхня суха, тонко-зерниста або борошниста, без виражених концентричних зон.

Шапка 2-5 (рідко до 7) см, спочатку опукла з невеликим горбочком у центрі, потім розпростерта і нарешті з прогнутим центром. Колір сірувато-ліловий, лілово-коричневий до тілесно-сірого, з віком тьмяніє. Поверхня суха, тонко-волокниста або борошниста, без виражених зон. Край шапки рівний, у молодих злегка підвернутий.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-кремовий до кремово-вохряного, з віком темнішає. При пошкодженні виділяють водянисте, прозоро-біле або сироваткове молочко в малій кількості — це особлива риса виду, не густе і не рясне.

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні на ніжку. Колір блідо-кремовий, з рожевим або охряним відтінком, з віком темнішає. При пошкодженні виділяють слабке біле молочко. Споровий порошок кремовий.

Ніжка 5-10 см заввишки, 1-2,5 см у товщину, циліндрична або злегка звужена донизу, у дорослих порожниста. Колір як у шапки або трохи світліший — бежевий, тілесний. Поверхня суха, тонко-волокниста, без кільця і вольви.

Ніжка 3-6 см заввишки, 0,4-0,8 см у товщину, тонка, циліндрична, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — світло-ліловий або тілесний. Поверхня гладка, без кільця, без вольви.

М'якоть блідо-кремова, водяниста, тонка для такого великого гриба, при підсиханні стає крихкою. Молочко водянисто-сироваткове, в малій кількості, на повітрі не змінює кольору. На зрізі м'якоть не темніє виразно.

М'якоть ніжна, тонка, білувата з ліловим відтінком, у ніжці водяниста. При пошкодженні виділяє слабке біле молочко, яке на повітрі не змінює кольору. На зрізі м'якоть теж не темніє.

Дуже сильний характерний запах сухої трави, цикорію, паленого цукру або навіть кленового сиропу — особливо виразний при підсиханні. Це найхарактерніша діагностична ознака. Парадокс: запах привабливий, але це сигнал ризику, не «їстівності». Смак сирої м'якоті — гіркуватий з ледь пекучим присмаком.

Виразний запах свіжого кокоса — це головна діагностика. Особливо відчувається при підсиханні гриба або при розламуванні шапки. Смак сирої м'якоті — слабко-гіркуватий, не пекучий, але неприємний.