Як відрізнити опеньок цегляно-червоний від несправжнього опенька сірчано-жовтого

Шапка 2–7 см у діаметрі, конічна або дзвоноподібна у молодих, потім розпростерта. Колір сірчано-жовтий або яєчно-жовтий, у центрі часто оранжево-бурий. Поверхня гладка, вогка, без лусочок. Край нерівний, у молодих грибів з'єднаний з ніжкою павутинним покривом.

Шапка 4-10 см у діаметрі, у молодого гриба напівсферична з підгорнутим краєм, з часом стає опуклою з низьким горбочком. Колір яскраво-цегляно-помаранчевий, цеглавий, у центрі темніший до буро-помаранчевого, край жовтуватий. Поверхня гладенька, у вологу погоду ледь слизька. Часто з білуватими залишками покривала по краю шапки.

Пластинки часті, спочатку жовті або жовто-зелені, потім темніють до сіро-зелених або бурувато-оливкових — це ключова ознака, що відрізняє від їстівного опенька (у якого пластинки білуваті або кремові). Спорів відбиток пурпурно-бурий.

Пластинчастий гіменофор — пластинки приросли до ніжки, помірно часті. У молодого — жовто-білі, з віком темніють до оливково-сірих, потім до темно-фіолетово-сірих через дозрілий споровий порошок. Споровий порошок темно-фіолетово-бурий до чорно-бурого. Ніколи не стають яскраво сірчано-жовтими.

Ніжка тонка, 4–10 см заввишки, 0,4–0,8 см завтовшки, жовтувата у верхній частині, бурувата або іржава знизу, волокниста. Кільця немає або є слабке волокнисте кільце, що швидко зникає — відсутність чіткого кільця відрізняє від опенька.

Ніжка 5-10 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична, часто звужена донизу. Колір жовто-кремовий згори, з віком темніший до рудувато-бурого донизу. Поверхня з тонкими повздовжніми волокнами. Кільце слабко виражене — у молодого може бути тонкий волокнистий поясок, у старого зникає.

М'якоть жовтувата, тонка, гірка на смак — дуже виражена гіркота характерна для всіх несправжніх опеньків і є надійним діагностичним сигналом. Навіть при варінні гіркота не зникає.

М'якуш щільний у шапці, мʼясистий, жовтуватий до блідо-кремового. На зрізі кольору не змінює. Запах слабкий грибний. Смак гіркуватий, особливо у ніжці і старих екземплярах — діагностична ознака.

Запах неприємний, землистий або пліснявий, у деяких грибів — слабко гнилісний. Відрізняється від приємного грибного запаху їстівного опенька, що є ще однією допоміжною ознакою.

Слабкий грибний, нейтральний, без характерних ноток. У старого — з ноткою прогірклого.