Рядовка взута чи Зеленушка

Шапка рядовки взутої сягає від 6 до 15 сантиметрів у діаметрі. Замолоду вона півкуляста з підгорнутим краєм, з віком розкривається до опуклої та плоскої. Поверхня суха, вкрита великими притиснутими волокнистими лусочками каштаново-бурого, темно-коричневого кольору на світлішому тлі. Луската бура шапка надає грибові кремезного, помітного вигляду.

Шапка 4–12 см у діаметрі, плоско-випукла або горбкувата у центрі. Поверхня жовтувато-зелена або оливково-жовта, суха або злегка волога, у центрі часто темніша з характерними дрібними волокнистими лусочками. Край нерівний, хвилястий.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки приросли до ніжки чи виїмчасті, часті, білуваті чи кремові, з віком набувають іржаво-бурих плям. Споровий порошок білий. Світлі пластинки з рудуватими плямами разом із кільцем на ніжці допомагають упізнати цей вид.

Пластинки часті, жовті або жовто-зелені (одного кольору з шапкою або яскравіші) — саме жовті пластинки є одним з ключових ознак при визначенні. Прикріплені до ніжки. Спорів відбиток білий.

Ніжка циліндрична, щільна, заввишки від 4 до 12 сантиметрів. Її визначальна риса — повстисте кільце, нижче якого ніжка вкрита темними поясками лусочок, що нагадують натягнутий чобіток, — звідси й назва. Вище кільця ніжка світла, нижче — буро-луската. Вольви немає. Поєднання лускатої шапки, кільця та лускатого «чобітка» вирізняє цей вид.

Ніжка 4–8 см заввишки, 1–2 см завтовшки, щільна, суцільна, циліндрична, жовтувата або жовто-зелена, частково занурена в пісок. Кільця і вольви немає.

М'якоть біла, товста, щільна, волокниста, на зрізі кольору майже не змінює. Смак часто гіркуватий, особливо в грибів з-під листяних дерев; негіркі екземпляри мають приємний смак, близький до мацутаке. Через можливу гіркоту м'якоть перед приготуванням відварюють. Найхарактерніша риса — сильний пряний аромат.

М'якоть щільна, біла або злегка жовтувата. На зрізі кольору не змінює. Смак м'який, борошнистий або злегка редьковий. Не має гіркоти.

Запах сильний, пряний, проникливий, що нагадує мускат, корицю чи перець, — одна з визначальних ознак виду. Саме за цим характерним пряним ароматом рядовку взуту найпростіше впізнати разом із лускатою шапкою та чобітком на ніжці.

Запах борошнистий, трохи огіркуватий або редьковий — типовий для багатьох говорушок і рядівок. Не має відразливих ноток. У деяких екземплярів аромат виразніший і нагадує свіже борошно.