MycoNote
Хрящ-молочник золотисто-жовтий (Lactarius chrysorrheus)
Фото: Strobilomyces · CC BY-SA 4.0 · джерело
Неїстівний

Хрящ-молочник золотисто-жовтийLactarius chrysorrheus

Перевірено експертом

Паспорт

Їстівність
Неїстівний
Сезон
Серп. — Жовт.
Гіменофор
Пластинчастий
Колір шапки
Рожевий
Розмір
Середній (5–15 см)
Запах
Без запаху
Перевірено
Так ✓
Порівняти з іншим грибом

Швидкі відповіді

Де шукати?

Листяний ліс, Мішаний ліс

Коли з'являється?

Серп. — Жовт.

Активні місяці: Серпень, Вересень, Жовтень.

Як впізнати? Три ознаки

  • Колір шапки: Рожевий, Кремовий, Оранжевий
  • Форма шапки: Угнута
  • Запах: Без запаху

Сезон плодоношення

Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру

Серпень – жовтень

Опис

Хрящ-молочник золотисто-жовтий — світло-рожевий молочник з абсолютно унікальною реакцією: при зрізі його біле молочко за лічені секунди жовтіє, перетворюючись на яскраво сірчано-жовтий колір. Жоден інший поширений молочник в Україні не дає такого швидкого і виразного жовтіння молочка, тому діагностика буквально на одне розчавлювання.

Це неїстівний (а за деякими джерелами — слабо отруйний) гриб. Молочко не просто пекуче, а ще й містить речовини, які викликають сильний гастроентерит навіть після короткого відварювання. Тому всі сучасні довідники одностайні: збирати не варто, у кошик не класти, на засіл не пускати. Симптоми отруєння — нудота, біль у животі, діарея через 2-6 годин після їжі, минає за 1-2 доби. Серйозних наслідків не залишає, але неприємно і небезпечно для дітей і літніх людей через зневоднення.

В Україні росте переважно у Лісостепу і на півдні Полісся, де є дуби. Любить старі дубові і дубово-грабові ліси, добре освітлені галявини, узлісся. Сезон серпень-жовтень.

Шапка

Шапка 4-9 см, спочатку опукла з підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті з прогнутим центром. Колір блідо-рожевий, тілесно-рожевий, лососевий, з ледь помітними концентричними зонами або без них. Поверхня гладка, суха, у вологу погоду злегка липка.

Гіменофор

Пластинчастий гіменофор. Пластинки часті, вузькі, прирослі або злегка низхідні. Колір блідо-кремовий до жовтуватого, у молодих білий. При пошкодженні виділяють біле молочко, яке швидко жовтіє. Споровий порошок кремовий.

Ніжка

Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка булавоподібна, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — кремовий до блідо-рожевого. Поверхня гладка, без кільця і вольви.

М'якоть

М'якоть білувата, при зрізі швидко жовтіє до сірчано-жовтого або яскраво-жовтого кольору протягом 10-30 секунд. Молочко спочатку біле, але буквально за 5-15 секунд яскраво жовтіє — це найхарактерніша і діагностично однозначна реакція.

Запах

Запах слабкий, грибний, без особливих нот. Смак сирої м'якоті — гострий, перцевий, пекучий з гіркуватим присмаком. Сирим не пробувати.

Двійники

Гриби того ж роду й середовища — щоб вивчати поряд і не плутати між собою.

Часті запитання

Чи можна його їсти?

Ні. Це неїстівний, а за деякими джерелами слабо отруйний гриб. Викликає сильний гастроентерит навіть після короткого відварювання, на відміну від «нормальних» умовно-їстівних молочників. У кошик не класти, на засіл не пускати — кращі альтернативи: рижик, груздь справжній, вовнянка.

Що буде, якщо випадково з'їсти?

Через 2-6 годин розвинеться гастроентерит: нудота, блювання, біль у животі, діарея. Триває 1-2 доби, минає без серйозних наслідків — нирки і печінка не уражаються. Пити багато води або електролітів (регідрон). Якщо сильне зневоднення (запаморочення, рідкісне сечовипускання) або симптоми у дитини — викликати швидку. Антидота немає, лікування симптоматичне.

А відварити і засолити?

Не варто. Хоча вимочування 1-2 доби і тривале відварювання частково знижують пекучість, повністю токсини не руйнуються. На відміну від рижика чи вовнянки, де класична схема обробки дає безпечний продукт, тут безпека сумнівна. Сучасні мікологічні довідники одностайно радять цей вид НЕ збирати.

Де він росте?

Виключно під дубами — облігатний мікоризний партнер дуба. У старих дубових і дубово-грабових лісах, на узліссях, добре освітлених галявинах. Без дуба не зустрічається.

У яких регіонах України?

Переважно Лісостеп, частково південне Полісся, Прикарпаття — скрізь, де є старі дубові ліси. Не часта знахідка, плодоносить нерівно. У степу — тільки в штучних дубових насадженнях. У хвойних лісах не зустрічається взагалі.

Коли його шукати?

Серпень-жовтень. Пік плодоношення — вересень. Витриманий до перших заморозків. Шукати його з утилітарної мети не варто, але для атласу і визначення — варто навчитись впізнавати.

Як його впізнати безпомилково?

Один тест — зрізати ніжку або шапку і подивитись 10-30 секунд. Якщо біле молочко за цей час перетворюється на яскраво сірчано-жовтий — це L. chrysorrheus. Жоден інший молочник в Україні не дає такого швидкого і виразного жовтіння. Назва саме від цього — chrysorrheus з грецької «золотиста течія».

З чим його плутають?

З Lactarius zonarius (молочник груповий) — у того теж блідо-кремова шапка, але молочко залишається білим. З Lactarius circellatus — теж дуб, але молочко не жовтіє так швидко. З вовнянкою — у тієї виражений пухнастий край і молочко не жовтіє. Жовтіння молочка — однозначний маркер, інших таких швидких немає.

Хрящ-молочник золотисто-жовтий їстівний чи отруйний?
Хрящ-молочник золотисто-жовтий — неїстівний. Перед вживанням обов'язково перевіряйте актуальну інформацію у достовірних джерелах та консультуйтесь з фахівцями.
Хрящ-молочник золотисто-жовтий: трубчастий чи пластинчастий?
Гіменофор у хряща-молочника золотисто-жовтого — пластинчастий.
Яка шапка у хряща-молочника золотисто-жовтого?
Шапка 4-9 см, спочатку опукла з підвернутим краєм, потім розпростерта і нарешті з прогнутим центром. Колір блідо-рожевий, тілесно-рожевий, лососевий, з ледь помітними концентричними зонами або без них.
Яка ніжка у хряща-молочника золотисто-жовтого?
Ніжка 3-7 см заввишки, 0,8-1,5 см у товщину, циліндрична або злегка булавоподібна, у дорослих порожниста. Колір блідіший за шапку — кремовий до блідо-рожевого. Поверхня гладка, без кільця і вольви.

Джерела

  • [1]Вікіпедія (українська)
  • [2]Атлас грибів України, Зеров Д.К. (1979)
  • [3]MycoBank Database
  • [4]Index Fungorum
  • [5]GBIF
  • [6]iNaturalist Ukraine